Шотландія, її символи і звичаї.

Країна

Шотландія – адміністративно входить до складу Сполученого Королівства Великобританії, а також Північної Ірландії. Статус Шотландії як політичної одиниці в цій назві не враховується. Хоча Шотландія ніколи не була федеративною, ні автономною одиницею Великобританії й більше не королівство, це не просто географічний або адміністративний район і Шотландію можна розглядати як окрему країну. Шотландці відстоюють свій національний побут і намагаються зберігати багато традицій, яких немає в Англії та інших англомовних країнах. Межі Шотландії залишаються незмінними майже 500 років.

Прапор і герб

У Шотландії існують два офіційних прапора. Найбільш поширений і один з найдавніших (XII ст.) державних прапорів у Європі – Білий хрест св. Андрія (косою) на блакитному тлі.

Інший шотландський прапор, це Королівський прапор Шотландії, має вигляд червоного лева, який повстає на жовтому тлі, облямований подвійною тасьмою з геральдичними ліліями і контрліліями. Він пов’язаний з присутністю монарха Сполученого Королівства в Шотландії. Наприклад, він розвивається над штаб-квартирою Секретаря у справах Шотландії, представника британської влади в країні.

Також у Шотландії існує своя версія герба Сполученого Королівства.

флаг Шотландии Королевский флаг Шотландии герб Шотландии

Гімн

«Шотландці, що пролили свою кров» («Scots Wha Hae»), – цими словами з вірша «Брюс – шотландцям» Роберта Бернса й починається неофіційний гімн Шотландії, який отримав назву «шотландська марсельєза».

Чортополох

чертополохУ міфології древніх народів будяк символізує гріх, скорботу, прокляття Бога при вигнанні з Раю. У римській легенді Церера, богиня жнив, покровителька родючості, підпалює факел із сухого будяка. Згідно з легендою, в VIII ст. дани намагалися вночі таємно підібратися босоніж до скоттів, але потрапили в зарості будяків. Від їх криків скотти підняли тривогу і повністю розбили данів. Будяк був прийнятий як емблема Шотландії за часів правління Якова III і в гербі Великобританії з’явився в 1702 році з девізом: «Ніхто не зачепить мене, не поранившись». Ця емблема займає центральне місце на почесному нагрудному знаці «Найбільш стародавнього й благородного ордена Будяка». Володарі цієї нагороди поступаються в ранзі тільки кавалерам «Ордена Підв’язки». Будяк також укріплений на головному уборі представників клану Стюартів.

Волинка

Волинка як музичний інструмент з’явився на Близькому Сході. Можливо, в Британію її завезли римляни. Барельєфи волинщиків (музикантів, які грають на волинці) на стінах церков і кілька згадок у роботах Джеффрі Чосера й інших письменників підтверджують, що волинка була дуже популярна й широко використовувалася в Середні віки. У Шотландії волинка вперше згадувалася в XVI ст., Під час правління короля Якова I, який любив грати на волинці й доклав зусиль для популяризації цього інструменту по всій країні. З цього часу волинка вважається національним музичним інструментом в Шотландії.

Шотландські клани

волынщикСлово клан у перекладі з гельської означає – «сім’я», «рід». Шотландський клан – це деяка група сімейств, які носять одне прізвище. Частка Мак, з якої починаються прізвища, означає «син». Наприклад, МакГрегор, МакКензі, МакДональд. До 1745 року кланами управляли Чіфтейн (вожді). Слід зауважити, що система кланового розподілу популярна й у наш час, вона збереглася більш як національна традиція. Кланова приналежність визначалася за костюмом, особливо за кілтом. Забарвлення кілта повинно бути конкретним – відповідно до тартану – вовняної тканини з лініями різної ширини й різних кольорів. Спочатку цілісний шматок тканини обгортали навколо пояса або накидали на плече. Зшитий з такого матеріалу кілт став популярним на початку XVII ст. Є багато різних тартанів, кожен з яких пов’язаний з певним шотландським кланом. Кожен клан у Хайленді (гірська Шотландія) має унікальний, що відноситься до них колір, який представники клану носять на кілтах і пледах. За дотриманням цієї традиції суворо стежить посадова особа, Головний герольд, Хранитель гербів і ієрархії кланів. У його непрості обов’язки входить відстеження того, щоб ніхто не привласнив собі недозволені титули, чужі клітинки, щоб не виконав на волинці під час церемоніального маршу мелодію іншого клану. З усього світу приходять до Головного герольду запити щодо кланової приналежності й символіки. Крім кілта шотландський національний костюм складається з твідової куртки, хосів (шкарпеток), берета з помпоном або пером (темешенте) і шкіряного чи хутряного споррану – гаманця, який висить на вузькому ремінці, що охоплює стегна. Також істинний горець за правим носком повинен носити Дірк – кинджал, на рукоятці якого вигравіруваний чортополох (якщо Дірк лежав із внутрішньої сторони ноги, то за традицією Шотландії це означало оголошення війни). Мирні люди завжди носять Дірк із зовнішнього боку.

Хаггіс

Хаггіс – це національне шотландське блюдо, яке готують з баранячих потрухів, толокна (мука з ячменю і вівса), сала, цибулі та приправ. Варять хаггіс у баранячому шлунку. Цій страві Роберт Бернс присвятив оду:

 

В тобі я славлю командира
Всіх пудингів гарячих світу, –
Могутній Хаггіс, повний жиру
І тельбуха.
Пишу, поки мені служить ліра,
Тобі вірші.
Огрядний, щільний, крутобокий,
Виднієшся, як пагорб далекий,
А під тобою піднос широкий
Мало не тріщить.
Але як твої ласкають соки
Наш апетит! …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *