Історія шарфів сягає в глиб віків. Вважається, що перші шарфи з’явилися в Стародавньому Китаї. Шарфи носили римські легіонери, рятуючись від холодів Німеччини й Галії.
Шарфи були присутні й у гардеробі горця шотландця, його виготовляли з зайвого шматка тартана, відрізаного від пледа, коли потрібно було зробити кілт. У Росії наприкінці вісімнадцятого століття Павло I в армії спочатку змушує носити його на поясі під мундиром, потім і зовсім забороняє його. Ось вона, крива посмішка Фортуни – Змовники задушили його офіцерським шарфом. У Франції сache nez ( «потайник для носа») в дев’ятнадцятому столітті робили з яскравих тканин, таким чином молодь висловлювала протест обивательським смакам.
Потім мода на шарфи пропала. Відродив її великий Марчелло Мастрояні. Італійський актор отримував задоволення від шарфів. У нас в цей час шарф вважали ознакою буржуазності, тому носили його тільки жінки та діти.
Тріумфальний хід шарф розпочав в наш час. Зараз не знайдете дизайнера без цього модного аксесуара в колекції.
Які ж вони бувають і як носяться? Там, де холодний клімат, шарф служить для утеплення шиї й може носитися як під пальто, так і пов’язуватися на комір; де запорошене або забруднене повітря – пов’язується на голову, щоб не бруднити волосся. Зараз шарфи можуть бути виготовлені з вовни, бавовни, мережив.
У неофіційній обстановці шарф може бути грубим і строкатим. Офіційні раути, фуршети й збори просто зобов’язують до кашемірових шарфів, до речі, вони можуть бути з шовковою підкладкою. Кашеміровий шарф – це найкраще співвідношення між теплом і офіційністю, вони елегантні й захищають груди та шию від холоду.
Тонкі вовняні шарфи відмінно підходять для міжсезоння.
Шовковий шарф найбільш елегантний. Його мета – чистий комір пальто, та й шия не виглядає сиротливо.
Останнім часом модно носити замість краватки білий шарфик поверх піджака.
Шарфи й шалі близькі по своєму іміджу до краваток і носових хустинок. Ретельно підібраний шарф висловить вашу індивідуальність, благо тепер придбати його можна на будь-який смак.